Писали ми в класі одного разу твір. Так як я в.

Писали ми в класі один раз твір. Так як я в 11-те, то ніхто сам тісніше твори не пише. Всі приносять або роздруківки з інтернету, або опікунські мами пишуть, а якісь прямо приносять збірник творів і прямо на уроці його переписують.
Так ось, одного разу, сидимо ми на уроці і пишемо твір. Раптом один мій однокласник помічає, що не він один володар такої примітною книжки, як збірник творів. Виявляється, що таких книжок лише на нашому ряду три штуки, при цьому пишуть з їх одну і ту ж тему. Тоді я дивлюся на інші ряди і бачу збоку, що за форматом схожі ще штук 5 книжок. Тоді ми по черзі починаємо просити кожного, щоб нам показали обкладинку. Результати нас не радують – виявляється, що майже третина класу користуються подібними книжками (в тому числі і ми).
Але тут відбувається те, після чого ми просто нехтували про своїх творах. Через ряд від нас сидить юнак і старанно пише.

Я голошу: "Ігорьок, а ти звідки пишеш?". Він піднімає голову і питає: "що?". Я "пошепки кричу": "Покажи обкладинку книги".
Тоді він піднімає обкладинку книжки і ми читаємо: "математика". Хлопець забив на літературу і готувався до іспитів, але про це ніхто не знав.
Весь клас просто впав зі сміху.