Повернення мушкетерів – за Дюма прикро
30 років по тому вони повернулися, реанімовані режисером Георгієм Юнгвальд-Хількевич і Ко. Але відповіді на природне запитання «А навіщо?» так і не послідувало. Відмовка «Через гроші» для фільму з такою родоводу і абсолютно унікальною реінкарнацією чудового акторського складу 1978 роки не проходить. «Повернення мушкетерів» – це кіно-комікс. З усіма наслідками, що випливають: хорошим відеорядом, карикатурними, але легко впізнаваними персонажами, відсутністю сюжету і інтриги. Але, якщо з коміксу часом вдається зробити добротний фільм, то випадків вдалого перетворення навпаки історія поки не знає.
Головна проблема нових «Мушкетерів» в тому, що вони хочуть сподобатися всім глядачам відразу. Шанувальникам оригінальної картини підноситься клон-сюжет все з тієї ж Англією, протистоянням мушкетерів і гвардійців, з лиходієм де Жюссак, дурним королем і потребує допомоги королевою. Сюди ж варто додати і замінив Рішельє фінансиста Кольбера, а місце міледі зайняла не менше активна пані де Круаль. Власне, розклад ідентичний тому, який був у «д` Артаньяну і трьох мушкетерів ». І вже це насторожує, погодьтеся.
Передчуття не підводить. Сюжет нової картини практично дублює старий. Четвірка дітей мушкетерів отримує завдання від королеви Франції відправитися в Англію (інших країн не існує, мабуть), щоб розшукати скарби кардинала Мазаріні. Що саме знадобилося італійцеві і прелату-католику на протестантському Альбіоні, сценаристів якось не стурбувало, тому і глядачеві над цим замислюватися не доведеться. Крім посланців королеви на скарби полюють ще дві конкуруючі компанії: де Круаль з капітаном гвардійців Леоном і монахи-єзуїти. Останніх, правда, більше цікавлять не багатства, а кільце безсмертя, яке теж якимось дивним чином виявилося у Мазаріні. До речі, кільце – це, очевидно, уклін в бік толкієністів і «Володаря кілець».
У першій половині фільму майже всі старі персонажі вмирають. Атос, Портос, Араміс, д`Артаньян, де Жюссак, Мазаріні. Вони дружно виявляються на тому світі, звідки дивляться на пригоди конкуруючих угруповань. Як водиться, спочатку зло перемагає. Доводиться мушкетерам просити відгул у небесній канцелярії.
Дружна четвірка знову знаходить тіло. Для рівноваги на землю делегується і де Жюссак. І вчасно приходить на допомогу пані де Круаль. Адже капітан Леон виявляється сином Портоса, про що бравий гвардієць і не підозрював. Втім, папаша виправив цю несправедливість, заодно познайомив Леона з рідною сестричкою Анжелікою. Як це схоже на індійське кіно.
Чи не образили автори фільму і шанувальників східних єдиноборств. Єзуїти демонструють китайське кунг-фу, немов десь перетиналися з монахами з Шаоліня. І, до речі, теж черниця Анжеліка укладає пару супротивників ефектними прийомами з того ж арсеналу, буденно крутить сальто.
Не були забуті і глядачі, скажімо так, з екзотичними нахилами. Король Людовик задивляється на 12-річну дівчинку, а син Араміса визнається в любові синові Д’Артаньян, не знаючи точно чоловік це чи жінка. Дюма-батька вже давно відверто шкода.
Возз’єднавшись, мушкетери та їхні діти, як водиться, всіх перемогли і, в який вже раз, врятували честь королеви. Леон побажав змінити мундир гвардійця на плащ мушкетера. Королева благословила союз сина Араміса і дочки Д’Артаньян. Сина Атоса чомусь вбили, а дочка Портоса досхочу наїлася окосту. Сам Портос чогось зняв перуку в кадрі, а д`Артаньян поцілував в губи королеву, чим остаточно все зіпсував. З фарсу вийшов банальний стьоб.
На жаль, не відбулося і повернення мушкетерів без лапок. Таких байдужих Атоса і Араміса ми не знали. Такого переграє Д’Артаньян не бачили. Такого нудного Портоса не уявляли.
Діти мушкетерів – жарт людей, відповідальних за кастинг. Довготелесий Жердяй Рауль, менше його в два рази здобна Анжеліка і зростанням десь посередині між ними лубочний красень Анрі і кутова Жаклін. Але ж герої скликання 1978 року чудово виглядали разом, доповнювали один одного, зберігаючи індивідуальність, і, що характерно, досить точно відповідали прототипам, створеним Дюма, у якого ще раз хочеться попросити вибачення за наш, російський кінематограф.
