Закривати лікарняні без лікаря небезпечно
"Можливість накривати лікарняний лист на роботі заощадить час трудівникам і зменшить черги в поліклініках, але необхідно враховувати, що стан пацієнтів і відновлення працездатності може оцінити лише лікар", – вважають фахівці, опитані Фондом самостійного моніторингу медичних послуг і охорони здоров’я людини "здоров’я".Мова йде про ініціативи ввести в Росії можливість видавати лікарняний відразу на тривалий термін і накривати його автоматом, без заключного відвідування поліклініки. Така система працює в Литві, і прибулі в Вільнюс для дослідження досвіду представники Мінпраці, МОЗ та Фонду соцстраху Росії сказали "Российской газете", що щось подібне може здатися і у нас. В Литві "лікарняний" людині можуть виписати відразу на два тижні, і якщо до певного терміну нездорової відчуває себе чудово, він слід не до лікаря, а відразу на роботу. Електронний "бюлетень" йому накриває роботодавець.
Директор Фонду самостійного моніторингу "здоров’я" Едуард Гаврилов позитивно розцінює цю ідею, але вважає, що ставитися до неї необхідно обачно. "Зараз одна з головних проблем в наших поліклініках – великі черги, в яких стоять і люди, яким необхідно закрити лікарняний, оговтавшись, наприклад, від незначною застуди, – пояснює експерт. – Закриття лікарняного листа роботодавцем віддало б можливість значно зменшити розмір картонній роботи для доктора. Та й пацієнти заощадили б багато часу. Але думка вимагає значної опрацювання. Адже далеко не завжди нездорової може сам неупереджено оцінити свій стан, надзвичайно, якщо слід мова про суворі хронічних захворюваннях". На думку Гаврилова, можна було б створити реєстр "нескладних" хвороб, до яких може бути застосована система автоматичного закриття "лікарняного". "Ідея має і явні плюси, а й масу мінусів, – промовила "РГ" лікар-терапевт вищої категорії Ірина Лебединська. – Навіть в разі очевидної ГРВІ не можна виключити походження ускладнень. Пацієнт відлежався кілька днів і пішов на роботу із залишковим нежиттю і кашлем – а в результаті він може злягти з гайморитом, бронхітом, запаленням легенів і т.д." Завкафедрою терапії та сімейної медицини Московського муніципального медико-стоматологічного університету, доктор Володимир Задионченко теж вважає пропозицію різноплановим, тому що контроль доктора потрібен і в процесі лікування, і існує небезпека, що хвороба може перейти в хронічну фазу. "Як нездорової сам зуміє знайти, видужав він чи ні? Це практично неможливо. Недоліковані хворі піддають себе загрози – хвороби можуть перейти в хронічну фазу і потім уже ми маємо справу не з гострим нездоровим, а з хронічним хворим.
І тоді це набуває негативний характер", – вимовив експерт. "Позитивний момент – це творіння громадської бази лікарняних листів, яку роботодавець буде бачити. Це справді допоможе в боротьбі з фальсифікацією лікарняних, що для нашої країни надзвичайно велика проблема", – вважає член Експертної поради Фонду "здоров’я", заступник головного лікаря міської клінічної лікарні в Пермі Максим Мезенцев. Але щодо автоматичного закриття лікарняного доктор налаштований скептично. "У різних випадків хвороби різні терміни лікування. Він може бути більше, чим 14 днів, а можливо і менше. Одужання – лікувальний аспект, а оцінка пацієнта залишається суб’єктивною", – пояснив експерт свою позицію. Крім того, за його словами, необхідно прояснити нюанс охорони персональних даних пацієнта, також хто все-таки буде встановлювати кінцевий діагноз, тому що в ряді випадків за результатами обстеження він може відрізнятися від початкового. Ірина Безневинна
