Згадалися новорічно-феєрверочних історії минулих.
Згадалися новорічно-феєрверочних історії минулих років. Було це більше 10 років тому, коли я тільки намагався створити якийсь бізнес. Все як у багатьох в той час – ринок, точка, якийсь вкрай дерьмово китайський товар. Але ось перед НГ натрапив на золоту жилу – піротехніка!
До речі сказати, підняв тоді за місяць свої перші досить пристойні гроші. Бізнес був досить простий – з ранку їхати на оптовий ринок, закуповувати там всякої всячини, тут же на роздрібний ринок і з ранку за новою. Вставати, до речі, доводилося в 4 ранку, щоб в 10 бути вже з товаром.
Отже, історії.
Піротехніка тоді була без будь-яких перекладів і інструкцій. Та й взагалі була в новинку, до цього крім петард ніхто нічого не привозив. Оптовим продавцям самим було цікаво, що це за приколи і якою буде ефект – постійно щось підпалювали самі. Ефект був – як на 9 травня, тільки в мініатюрі, постійно щось десь злітало, вибухало, свистіло і т.д. Якщо штука була прикольною, на неї збігався народ і все скуповував.
Отже, гуляю по ринку. Бачу – вау, ось це клас, і вогняні кулі по кілька штук, і вибухи відразу і на землі і в повітрі, і ще в різні боки фонтани вогню. Круто, біжу туди. Ага, щас, цілий великий ящик загорівся з піротехнікою. У сусідів реально паніка, всі розтягують свої коробки, щоб до них не долетіло.
Коли дим розвіявся, залишився коло метра на 3 в діаметрі з РЕАЛЬНО випаленої землею, без будь-яких слідів снігу – до речі, утоптаного і товщиною сантиметрів під 20 в цьому місці.
Наступним ефектом новизни піротехніки була неадекватна реакція на неї ментів. Ймовірно, брали за якісь розборки із застосуванням гранат – все-таки часи були ще галасливі. І треба сказати, були в ті часи штуки особливо гучні і потужні. Це зараз одні огонечки з хлопочкамі і фонтанчиками.
Отже, перший випадок з ментами і піротехнікою.
Вечорами я тоді приїжджав до подруги, завжди брав пару речей спробувати у дворі – треба ж знати, що продаєш. Того разу подруги вдома не виявилося, вирішив почекати. Прочекавши майже годину, дай думаю піду щось запущу. Була у мене незрозуміла штука, просто товста картонна трубка, висотою сантиметрів 30, діаметром сантиметрів 5-6. Гаразд, спробуємо її. Підпалюю, відбігаю, залягає в кущах – хз, що це таке. Відбуватися тьфууу, вилітає маленький вогник – і все …
Пля, думаю, ось лажа якась. Тільки повернувся до під’їзду подруги, раптом як ІП @ НІ. Саме так, всі букви великі і не менше трьох. знаків. Ніхсебе, думаю, навіть вуха злегка заклало. Повільно заходжу в під’їзд, піднімаюся на 4 поверх. Тут з мигалками у двір залітає 2 ментовські машини. Реально оточують територію і починають прочісувати місцевість. Побігли по всіх під’їздів.
Стою, задумливо дивлюся в стелю, я не я, петарда не моя. Але явно палево, ще пакет з усякою херней і по кишенях петард розіпхали. Чую тупіт чобіт внизу. 1 поверх, 2 поверх, 3-ій … Все, думаю припливли – тут чую внизу говорять по рації: «Ми знайшли цю xpень, це петарда. Гріб @ ні дітлахи знову розважалися, вже по домівках сидять, поїхали ».
Фууууу, пронесло …
Наступна історія з ментами.
Вирішив на роздрібному ярмарку чимось колег-торгашів порадувати. Був там у нас напівзакритий дворик, де дерев і проводів немає і народ майже не ходить. Взяв пакетик, покликав з собою народ. Вивалило людина 30 – всі молоді, всім цікаво. Позапускал, повзривать – самому приємно і народ в захваті.
Дістав чергову xpень – щось на зразок великої метелики з одних крил і з гнітом в ж.
Тут підходить мент.
Один, молодий – років 20-25, і строго так: «Що тут відбувається?». Мені якось фіолетово, натовп торгашів тоді це було щось на кшталт братства, якщо що – відіб’ють або викуплять.
Спокійно відповідаю: «Як що, не бачите – продукцію перевіряю. Раптом не працює або небезпечна, не буде продане ».
Мент бачить розклад сил, але просто так піти не може – треба ж тримати честь мундира)))
В цей час я продовжую чиркати запальничкою. Мент напружився і каже: «І куди це полетить?»
«Так xpен її знає, ось зараз і перевірю …»
Пшш, відбігаю.
Мент з усією солідністю, але помітно нервуючи починає теж відходити, але в протилежну від нас сторону. Не вгадав )))
Ця xpень з шипінням і свистом, набирає висоту метра 2-3 і пливе у нього над головою. Видно, як у нього починають злегка підгинатися коліна і голова намагається піти всередину тіла. Але швидкість не збільшує, втекти не намагається)))
І тут вона вибухнула. Звичайно, не як та, про яку писав трохи вище, але теж гучно. Мент аж злегка присів – але, молодець, навіть не обернувся і спокійно пішов далі)))
І на останок.
Основні покупці були, природно, діти. Причому директор із сусідньої школи постійно обіцяла прийти «До того мужику на ринку і серйозно з ним поговорити». Так я і сам прекрасно розумів, що при необережному поводженні може статися все, що завгодно. Тому завжди всіх постійно інструктував, як звертатися, чим небезпечне, що це не іграшка, а дуже навіть серйозно. На якій відстані запускати, в руках не тримати, не розбирати і т.д. Знову ж в цей час в газетах і по телевізору стали повідомляти про нещасні випадки.
І ось в один з прекрасних днів приходить хлопчик з забинтованою головою і рукою. І з ним мама, явно серйозно налаштована. Намагаються проштовхнутися крізь натовп до мого прилавка. Ну все, думаю, приїхали. Пробилися до мене, матуся виштовхує перед собою пацана і грізно так «НУ ЩО, ТУТ купувати. ». Хлопчик киває … ппц мені, я потрапив …
«Ну давай вибирай швидше, а то у мене обід короткий. »
Фуууууууу, пронесло …
З.И. До речі, з 3-х випадків ураження феєрверками в нашому місті, як я тоді з’ясував, 2 було опіки рук – замість того, щоб поставити на землю тримали в руках, і один – опік обличчя, коли по п’яні мужик підпалив салют і мордою на нього впав.