Зв’язок апное і хропіння з хворобою Альцгеймера

Зв'язок апное і хропіння з хворобою Альцгеймера зразок сонного    апное

Дуже часто хропіння сильно дратує тих, з ким хропе ділить нічліг – проте зазвичай роздратуванням справу і обмежується. Люди рідко сприймають хропіння, як серйозну проблему – і, судячи з усього, сильно помиляються; останні дослідження показали, що хропіння цілком може бути якщо і не хворобою, то передвісником чогось дуже і дуже неприємного.

Нічне хропіння – явище дуже дражливе; найбільше від хропіння страждають навіть не люди, йому безпосередньо піддані, але ті, кому не пощастило ділити з цим людьми кров. Численні методики боротьби з хропінням демонструють різну ефективність, проте здебільшого народні методи навряд чи здатні забезпечити надійний, гарантований результат. Що куди важливіше, боротьба з хропінням нерідко є скоріше боротьбою з симптомами – причому симптоми ці можуть вказувати на щось дуже небезпечне. Не так давно в спеціальному журналі було опубліковано дослідження, згідно з яким нічне хропіння цілком може бути раннім симптомом деменції. Дослідники показали, що люди, які страждають від нічних проблем з диханням, мають куди більше шансів випробувати порівняно ранні проблеми з пам’яттю і іншими мозковими функціями. Йдеться, втім, не тільки і не стільки про хропіння, скільки про пов’язаних з ним станах – на зразок сонного апное. Цей стан нерідко супроводжується хропінням дуже інтенсивним – і, так уже склалося, цілком може вказувати на наближення проблеми з психічної і розумової стабільністю. Дані дослідників дозволяють пов’язувати з цим станом навіть настільки неприємну річ, як хвороба Альцгеймера.

В одній лише Великобританії від сонного апное страждає близько півмільйона чоловік; найчастіше жертвами даного стану стають чоловіки середнього віку і надмірної ваги. При такому стані м’язи в верхніх дихальних шляхах скорочуються під час сну, що значно зменшує струм повітря – і викликає сильний хропіння. Одним лише хропінням, на жаль, справа не обмежується – нормально виспатися без адекватного припливу повітря неможливо, що призводить до денної втоми і підвищеного тиску крові.

Автор опублікованого дослідження, доктор Рікардо Осоріо з Нью-Йоркського університету, стверджує, що частіше за все сильний хропіння і сонне апное мучать людей порівняно дорослих. В ході роботи над статтею доктор проаналізував медичні історії 2470 чоловік у віці від 55 до 90 років. Опубліковане в журналі "Neurology" дослідження було присвячено прямого зв’язку проблем з нічним диханням і легким порушенням когнітивних функцій в середньому віці в 77 років. Показово, що люди, подібних проблем з диханням не мали, схожі симптоми почали виявляти значно пізніше, в середньому віці в 90 – що майже на 10 років краще "хропе" показника. Крім того, жертви хропіння і апное на 5 років раніше розвивали хвороба Альцгеймера – в середньому віці в 83 проти 88 років у нехрапящіх.

Мрачноватое на перший погляд дослідження містило і позитивні моменти – вчені зуміли запропонувати вихід з неприємної ситуації. Чималий цілющий ефект показала нічна маска-респіратор – офіційно іменована приладом постійно позитивного тиску. Люди, які брали такий пристрій, запізнювалися з початком ментальних і психічних проблем приблизно на 10 років в середньому і в цілому наблизилися до результату людей, хропіння зовсім не знали. Дана частина дослідження являє для вчених чи не найбільший інтерес – на думку лікарів, аналіз отриманих даних цілком може посприяти успішній боротьбі з проблемами пам’яті і мислення.

Зв'язок апное і хропіння з хворобою Альцгеймера формулюванням чітких висновків

Звичайно, говорити про справжній прорив у цій галузі поки рано – в кінці кінців, команді Осоріо поки навіть не вдалося точно пояснити виявлену ними зв’язок. У попередніх дослідженнях вже показувалося, що неміцний сон і деменція можуть бути пов’язані самим прямим чином. Сам доктор Осоріо визнається, що отримання коректних причинно-наслідкових ланцюжків завданням його пошуків зовсім не було – вчені займалися скоріше наглядом і аналізом даних, чим формулюванням чітких висновків. Зараз Рікардо і його команда планують зайнятися вивченням CPAP-лікування та оцінити його ефективність в боротьбі з поступовим віковим згасанням розуму та інтелекту. На цей раз вчені будуть ретельніше відстежувати особливі ознаки-маркери, які сигналізують про початок відмирання мозкових клітин.

Британські благодійні організації вже ознайомилися з дослідженнями Рікардо Осоріо і вельми і вельми високо їх оцінили. Як зазначив доктор Даг Браун (Doug Brown), директор центру дослідження і розробок Товариства Альцгеймера, люди здебільшого сприймають хропіння як щось несуттєве – хоча, можливо, і неприємне. Хропіння, між тим, може бути пов’язаний з сонним апное – яке, судячи з останніх даних, просто так ігнорувати не можна. Зв’язок сонного апное із загальними проблемами розумового здоров’я важлива сама по себе, проте зв’язок апное і хропіння з хворобою Альцгеймера – відкриття, на думку доктора Брауна, першорядної важливості. Доктор Браун особливо відзначає, що і ранні дослідження в даній області показували наявність подібного взаємозв’язку, так що роботи Рікардо Осоріо в якійсь мірі є підтвердженням теорій інших фахівців. Докладне вивчення зв’язку і активна робота в даному напрямку може призвести до серйозного прориву не тільки в ранній діагностиці, а й в самому лікуванні цілої низки вельми і вельми небезпечних і неприємних захворювань.

Доктор Саймон Рідлі (Simon Ridley) з британського суспільства дослідження хвороби Альцгеймера відноситься до роботи Осоріо менш захоплено – в кінцевому підсумку, роботи ці показують, що проблеми зі сном можуть бути фактором ризику, проте ніяких конкретних доказів або причинно-наслідкових зв’язків не містять. Незважаючи на порівняно невеликий обсяг вибірки, дослідники спробували звернути увагу і на інші можливі фактори, що сприяють розвитку хвороби; знахідки їх показали лише, що в пошуку фізіологічних причин розумових проблем нам належить виконати ще дуже і дуже велику роботу. Очевидно, що кисень мозку життєво необхідний – і будь-якого роду порушення, що заважають нормальному постачанню мозку повітрям, в кінцевому підсумку на функціонуванні мозку позначаться самим що ні на є негативним чином.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code