Держкомпанії потонули в боргах і збитках
Про криміналі було сказано не для красного слівця. Головний сенс законопроекту, за яким керівники держкомпаній отримують статус держслужбовців, як раз і полягає в тому, щоб спростити процес залучення госдіректоров до кримінальної відповідальності. Сьогодні проблема полягає в тому, що фігурантами кримінальних справ про зловживання посадовими повноваженнями стосовно держпідприємствам можуть бути тільки особи, офіційно здійснюють функції представників державної влади. Законопроект поширює цей статус на всіх керівників держпідприємств.
Дивно, що цього не було зроблено раніше. Але це далеко не єдина дивина. Для початку з’ясувалося, що в нашій державі ніхто не знає, скільки навколо держпідприємств. В прямому сенсі. Рахункова палата констатує: дані «Єдиної системи управління держмайном» (ФГІАС Есугей), за яку відповідає Росимущество, розходяться з даними Росстату і ФНС.
Але це тільки «вхідний квиток» на уявлення, яке дають російські держкомпанії. Жанр «спектаклю» – детектив. Рахункова палата характеризує його так: відомості про діяльність держкомпаній «фрагментарні і майже не піддаються аналізу», за винятком вузького кола найбільших компаній. У звіти для уряду Мінекономрозвитку включає дані тільки про десяти найбільших АТ з державною участю, а це тільки 1% від їх загального числа, повторимо, умовного. Головне в сюжеті: більше 90% АТ з державною участю знаходяться в сірій зоні.
Сіра зона, вподобана абсолютною більшістю російських держкомпаній, означає, що ніякі вони не державні. Їх справжніми, хоча і тіньовими, господарями є або їх директора, або ті, кого ці держкомпанії обслуговують. У цій ролі можуть виступати, зокрема, найбільші держкомпанії, в цьому випадку виникає феномен другої госпроізводной. У документі Рахункової палати про недержавність держкомпаній прямо не говориться, але їм дається саме така характеристика. Немає навіть єдиних принципів віднесення держпідприємств до тих чи інших відомствам, в результаті виникають курйозні ситуації, коли у веденні Міністерства освіти та науки виявляються 114 (!) Сільськогосподарських підприємств. Про який ефективному держконтроль можна говорити! Що не знайшли міністерств-покровителів держкомпанії залишаються в «загальній камері», підвідомчої Росимуществу. А це відомство, як з’ясували в Рахунковій палаті, взагалі не надає інформацію про такі підприємства в бюджетній звітності.
Картина маслом! Чому ж держава, в сенсі державна влада, мириться з таким станом справ? Відповідей три. По-перше, влада з цим формально зовсім не мириться. Періодично приймаються рішення про скорочення та розпродаж «надлишкових» держпідприємств. Інша справа, що фактично вони не виконуються.
По-друге, держбюджет все-таки поповнюється надходженнями від держкомпаній. За 2017-2019 роки доходи держави від акціонерних товариств з державною участю виросли на 75,7%, від ФГУП – на 30,4%. Правда, як показує Рахункова палата, 97% дивідендів до бюджету принесли 20 АТ – 2% від загального числа. Понад 500 компаній в 2017-2019 роках нічого не принесли бюджету. Заборгованість же по перерахуванню до бюджету дивідендів від ФГУП за три роки зросла в 3,7 рази, з 192,5 млн до 718,2 млн руб. І можна не сумніватися в тому, що з 2020 року заборгованість буде зростати, а надходження до бюджету скорочуватися.
Є і третя відповідь. Сірі держкомпанії вигідні. І зіц-голів, і справжнім господарям державних «Рогів і копит». В умовах густого туману, «фрагментарності» держконтролю, відсутність єдиних правил, в тому числі і нарахування дивідендів, відкривається широке поле діяльності і отримання доходів.
Наведемо зі звіту Рахункової палати тільки два приклади. Аудитори констатують у чиновників, покликаних контролювати діяльність держкомпаній, конфлікти інтересів: звичайна практика полягає в тому, що контролери входять в керівництво таких компаній і офіційно отримують відповідну винагороду. З іншого боку, розмір винагород топ-менеджерів держкомпаній істотно перевищує середню зарплату працівників підприємств. Наприклад, для керівництва ФГУП «УВО Мінтрансу» зарплата встановлена як 22 середні зарплати працівників, для ФГУП «Відомча охорона» Міненерго – як 14,9 середньої зарплати. Ну і хто ж смиренно відмовиться від такої годівниці!
Чи стануть доповідь Рахункової палати і готується закон про керівників держкомпаній віхою відліку наведення порядку в госбізнесе – велике питання. Зрештою Рахункова палата робить свій огляд щорічно, і поки помітних зрушень не відбулося. Але зате документ Рахункової палати точно є вагомим аргументом в одвічній суперечці російських економістів про ефективність державного сектору.
