Наталія Варлей, біографія, новини, фото

Зміст статті:

• Фото: Наталя Варлей
• Біографія Наталії Варлей
• Дитинство і юність
• Кінокар’єра і театр
• Книги і музика
• Визнання і нагороди
• Особисте життя Наталя Варлей

ім’я: Наталія Варлей (Natalia Varlei)

По батькові: Володимирівна

День народження: 22 червня 1947 (73 роки)

Місце народження: м Констанца, Румунія

Зріст: 150 см

вага: 45 кг

Східний гороскоп: Кабан

Кар’єра: Російські актори 181 місце

Фото: Наталя Варлей

Біографія Наталії Варлей

Дитинство і юність

Наташа народилася влітку 1947 року в родині нащадка валлійців Володимира Варлей (1919 – 1999) і дівчата з французькими коренями, Аріадни Сенявіна (Варлей, 1921 – 2013). Дідусь Аріадни Сергіївни, Євген Барбот де Марні, був професором, гірським інженером. А предками Володимира були два багатих конезаводчики з Уельсу, свого часу переїхали в Російську імперію, щоб знайти російських дружин.

Оскільки Володимир Вікторович, капітан далекого плавання, не хотів розлучатися з вагітною дружиною, він взяв її з собою в рейс. Дочка народилася в румунській Констанці, а через місяць вся сім’я вирушила в рідне місто тата, Ленінград.

Не минуло й двох місяців, як батькові дали призначення на Тихоокеанський флот. Протягом одинадцяти днів батьки і бабуся Тата з тримісячною Наташею на руках їхали на поїзді до Владивостока. Оселилися на 19-му кілометрі, неподалік від міста. Коли дівчинці було приблизно три роки, Володимира Вікторовича направили на навчання в ленінградську військово-морську академію, а Аріадна Сергіївна зі своєю мамою і маленькою донькою влаштувалися в Москві, в квартирі на Бутирській вулиці.

Жили вони в двадцятиметрової кімнаті, де містився диван, на якому спала бабуся, вузьке ліжко мами і ліжко поменше для дівчинки. Коли батько приїжджав додому, то спав на підлозі, на матраці. У 1953 році у Наташі з’явилася сестричка Ірина. Як згадувала пізніше Варлей, незважаючи на тісноту, жили дружно, хоч і неустроенно. Наприклад, по воду доводилося цілий рік ходити до колонки, яка перебувала від будинку метрів за триста:

Улюбленою розвагою Наташі стало читання. Причому швидко читати вона навчилася практично самостійно. Гості дивувалися, коли горді батьки ставили її на стільчик і давали в руки журнал, з якого вона читала вголос першу-ліпшу статтю. Практично тоді ж дівчинка навчилася писати і стала складати вірші. І дуже хотіла стати піаністкою, хоча бабуся і мама бачили її в майбутньому лікарем. Піаніно з’явилося в будинку лише кілька років по тому, коли сім’я жила в Мурманську, а до того вона розучувала гами на інструменті у друзів і їздила з бабусею в музичну школу.

Після закінчення академії Володимира Вікторовича направили на посаду заступника начальника Мурманська морського пароплавства. Наталія Варлей сім років провела в цьому місті. Про школу, за її словами, у неї стерлися практично всі спогади, крім одного, дуже хворобливого. Її, боязку і сором’язливу, до того ж хвору ревматизмом і ревмокардитом, при яких категорично забороняють піднімати тяжкості і навіть займатися фізкультурою, образили однокласники. Знаючи про її хвороби, вони подзвонили дівчинці додому і наговорили в трубку гидот через те, що Наташа «відірвалася від колективу» і не пішла збирати з ними металобрухт.

Кінокар’єра і театр

Книги і музика

Своєрідний фурор в акторському світі справила автобіографічна книга Наталії «Канатоходка», що побачила світ у 2018 році. У своїй передмові вона пояснила читачам, що мотивом для написання послужили відомості, які вона прочитала про себе в інтернеті. Вигадки і домисли упереміж з приблизністю і розбавлені трохи фактами спонукали актрису взятися за автобіографію.

З книги шанувальники Варлей дізналися про нюанси зйомок «Кавказької полонянки», домаганнях до неї Гайдая, його своєрідною «помсти» актрисі. Вся справа в тому, що озвучила «комсомолку і спортсменку" не сама Наталя (своїм голосом вона говорить лише в епізоді з Володимиром Етушем перед телевізором), а Надія Румянцева. Знамениту ж пісню про ведмедів перепела Аїда Ведіщева, хоча Варлей стверджувала, що спочатку режисер не планував ні того, ні іншого. Пізніше актриса помирилася з Леонідом Іович і знялася в його «12 стільцях» і озвучила Мері Стар в комедії «На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі».

Визнання і нагороди

1984 рік: Державна премія РРФСР імені Крупської за роль мами Каті у фільмі «Не хочу бути дорослим».

1989 рік: Заслужена артистка РРФСР.

17 травня 2002 року: стала володаркою призу "Немеркнуча глядацька любов" на фестивалі "Віват кіно Росії!"

30 липня 2010 года: нагороджена Орденом Дружби за заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва та багаторічну плідну діяльність.

Особисте життя Наталя Варлей

Незабаром вони одружилися. Двом творчим молодим людям складно було ужитися разом і через рік вони розлучилися. Згодом Наталя називала свій скороспішний шлюб «абсолютно дитячим».

У Щукінському училищі Наталя захопилася сином В’ячеслава Тихонова і Нонни Мордюкової, Володимиром. Про те, що хлопець зловживає алкоголем і наркотиками, Наташа дізналася акурат в день весілля – циркові друзі Варлей подивилися на нього поглядом без рожевих окулярів закоханості і відкрили актрисі очі.