Не очікувала від себе: пишу вірші, ходжу на виставки і надихаюся хокеєм

Нарешті я можу займатися тим, чим хочу. У мене навіть з’явилася Муза. Виникає вона, правда, несподівано і не завжди тоді, коли мені зручно. Але я змирилася, а іноді навіть її чекаю. От уже не очікувала від себе такого.

У вільній від рутини голові стали виникати вірші, і я їх можу записувати. Так, є й оповідання. Я помітила, що стала більше їздити в міському транспорті, і мої думки змінилися в якісь довгі смуги-рядки. Я їду, а вони поруч течуть зі словами в риму. цікаво навіть.

Ще я написала портрет свого улюбленого співака, ось вже мрія і збулася. Найголовніше, що я змогла це зробити, а як портрет здорово вийшов – я від себе такого не очікувала. І всі, хто бачили його, захоплювалися і таємно заздрили.

Тепер можу на будь-яке свято вірші написати, до дня народження, посвячення і т.д. І вся ця ситуація мені дуже подобається, я навіть тішуся цим, ну прямо стала творчою людиною. Із задоволенням відвідую багато різних виставок, музеїв. Від цього у мене таке натхнення з’являється! А яка насолода, виявляється, я отримую від відвідування хокею. Так Так! І де я раніше була? Ходимо на хокей всією сім’єю – і з онуками, і з друзями. Всі задоволені. Бажаю вам усім там теж бачити.

Звичайно, на курорти, за кордон я не їжджу, так мені цього й не треба. Але в екскурсіях по улюбленому місту маю задоволення. Завжди там зустрічаю знайомі обличчя, люди привітні. Уявляєте, зустрічаються такі люди, які по-старому ведуть записи в блокноті про те, що говорить екскурсовод.

Мені здається, що у мене навіть поліпшилося здоров’я, я помолодшала, стала уважніше до себе ставитися. І просто пишаюся собою. Це не від нудьги, а заради життя на землі.