Пишіть листи! Цікаві факти
На початку сімдесятих років двадцятого століття в містечку Сокотінджі, в африканській державі Дагомея (зараз ця країна називається Бенін), місцевої поштою завідував якийсь пан Жан-П’єр М’Бана.
Не можна сказати, що посада цього чиновника була занадто клопіткою і завантаженої. Швидше, навпаки – роботи у Жан-П’єра було небагато. Жителі Сокотінджі вельми неохоче користувалися поштою. Грамотність населення була невисока, а, відповідно, листи люди не писали і не отримували.
Родичів і знайомих в далеких краях у них не було, все жили неподалік, тому і користуватися послугами поштамту необхідності не було. До того ж городяни мало цікавилися міжнародними новинами, тому, газет теж не виписували. А місцеві новини завжди можна було дізнатися на міському базарі, він був для людей головним засобом масової інформації.
Одним словом, жителі цієї африканської містечка цілком спокійно могли обходитися без пошти, але ось самого керуючого цим закладом така ситуація явно гнітила. Якщо і далі все буде так тривати, місто залишиться без пошти, а Жан П’єр М’Бана – без посади.
Якщо самих жителів це анітрохи не хвилювало, то чиновнику довелося проявити кмітливість. Він звернувся до мерії з вельми своєрідним проектом. Переконавши міська влада в тому, що Сокотінджі, хоч і невеликий, але все-таки місто і без пошти йому просто неможливо існувати, Жан-П’єр запропонував оригінальний спосіб підвищення доходів свого закладу.
Кожен житель Сокотінджі не рідше одного разу в тиждень зобов’язаний був відправити лист, причому, зовсім неважливо куди. Але це ще не все. Крім цього, кожен городянин зобов’язаний був щотижня отримувати не менше одного листа. Звідки він його отримає, значення також не мало.
Цікаво, що дана пропозиція поштового чиновника, який перебував на межі краху, отримало схвалення міської влади. Мерію зацікавив такий оригінальний спосіб порятунку пошти і жителів містечка законодавчо зобов’язали регулярно отримувати і відправляти листи.
Порадувало це самих городян, історія замовчує, але поштою їм довелося користуватися: закон є закон!
