Повертаючись до розмови про антибіотики

Отже, не так давно ми водили розмову про призначення ліків і деяких аспектах їх призначення і впровадження. Були визначені певні «можливості» ліків в плані ускладнень і розвінчано легенди, пов’язані з ними. Ми з вами згадали про проблеми дисбактеріозу і зв’язку його з антибіотиками, також про молочниці і впливі на імунітет. Але, є досить багато аспектів і якостей, на які необхідно звертати увагу при призначенні препаратів, особливо якщо питання кається малюка. Що ж ще необхідно знати, якщо використовуються ліки, надзвичайно, якщо лікуються ними діти?

Ми пам’ятаємо, що ліки – це лікувальні препарати, і досить потужні препарати. Тому, відштовхуючись від цього, необхідно постійно тримати в голові, що будь-який антимікробний засіб для лікування дітей та дорослих зобов’язане призначатися при конкретної хвороби в конкретних дозах, вимогливо певний продукт – і робити це повинен тільки лікуючий лікар. Сьогодні пробують ввести систему реалізації ліків за рецептами, щоб хоча б трошки зменшити практик самолікування, але поки безрезультатно. Половина нездужає пацієнтів не вважають за необхідне звертатися «по такому дрібниці» до медику і самі собі призначають ліки (або чого ж гірше – своїм дітям!).

Також важливо пам’ятати, що абсолютно неприпустимо використовувати ліки при наявності гострих респіраторних вірусних інфекцій з метою «профілактики ускладнень», як часто буває на практиці, особливо в педіатрії. Профілактувати ускладнення превентивним прийомом ліків фактично ніколи не вдається, а нерідко все навпаки, стає лише гірше і важче. Перш за все, це відбувається через ті причини, що постійно зуміють знайтися ті бактерії, які залишаться цілими при прийомі антибіотика під час ГРВІ. Крім того, треба розуміти, що при знищенні антибіотиком одних бактерій, ми самі свідомо створюємо комфортні умови до розмноження інших видів бактерій, таким чином, підвищуючи, але не знижуючи при вірусної інфекції ризику очікуваних мікробних ускладнень. Простіше кажучи, антибіотик при ГРВІ не призначають «про всяк випадок», з метою обслуговування можливих проблем. Його необхідно використовувати, коли є справжні до нього свідчення, і коли в організмі реально відбувається мікробна інфекція, яка небезпечна і яку необхідно невідкладно починати лікувати. Тоді ці ліки будуть приносити максимум вигоди при ймовірно малу ймовірність шкоди організму.

Але важливо пам’ятати і про те, що поняття про профілактичної антибіотикотерапії також не варто скидати з рахунків. Таке поняття існує, і в деяких випадках прийом ліків практикується як профілактичний захід при наявності особливих показань. Після проведення майже всіх порожнинних операцій, особливо при операціях на кишечнику та інших органах черевної порожнини, прийом ліків з профілактичними цілями цілком виправданий. Це допомагає запобігти післяопераційні ускладнення, тому що кишковий тракт не стерильний і необхідно пригнічення мікробної інфекції. Також важливо пам’ятати і про рятівну роль ліків при особливо небезпечних інфекціях – так, при наявності епідемії чуми масова профілактика прийомом тетрацикліну здатна реально оберігати від зараження. Але, це особливі випадки, а ось щодо вірусних інфекцій у дітей та «профілактичного» прийому ліків все ще найбільш заплутано.

Якщо ж ви все-таки наважилися на прийом ліків або даєте їх своїм дітям при захворюваннях, варто пам’ятати про те, що не можна закінчувати ними зцілення відразу після того, як вам самим або дитині стало краще, легше. Важливо, що не дивлячись на поліпшення, пройти весь курс лікування цілком, при цьому повну тривалість лікування повинен визначити лікар. Якщо цього не робити, можна отримати в подальшому серйозні проблеми і з активністю фармацевтичних засобів і з високою стійкістю бактерій до них. І цей факт значно ускладнить в подальшому зцілення, коли воно реально буде необхідним і показаним.

Про слабкі-сильних антибіотиках

Запам’ятайте, ніколи не варто просити у доктора для себе або свою дитину «антибіотик сильніше, а то ваші пеніциліну допомагають взагалі!». Поняття про потужних і слабких антибіотиках дуже і дуже умовне, і залежить воно від того, як дорогоцінну вартість заламують за нього в аптеці. Але нерідко у нас складаються безпосередньо такі асоціації «дорого – означає ефективно». Чомусь всім хочеться вірити, що якщо новомодний антибіотик коштує 1000 гривень, він буде ефективний, а той що стоїть 1р 20 коп – не буде. Але це невірне ставлення до продуктам. У призначенні ліків постійно варто тримати в голові про поняття препаратів вибору, спектрів події ліків і виду мікроба і інфекції. Тобто, для кожного виду інфекції і для кожного конкретного мікроба існує власний профіль, який визначається при посівах на чутливість. Тобто для нього ліки, які використовуються постійно першими, призначивши нерідко емпірично (на базі раніше накопиченого досвіду лікування таких інфекцій). Цей продукт називають антибіотиком вибору. Якщо прийом безпосередньо цього стартового продукту неймовірний, з якихось причин (алергія, непереносимість, що не чутливість), тоді необхідно використовувати ліки другого ряду, зі списків підміни, і лише при крайніх випадках – ліки запасу. Так, при ангінах традиційно чудово працюють пеніциліни, при отитах – напівсинтетичні захищені пеніциліни, при черевному тифі активний левоміцетин, при чумі – тетрациклін, при кашлюку показані еритроміцин. Всі дорогі, «важкі» і потужні ліки можуть застосовуватися лише в разі надзвичайно суворих, і до великий нашої радості, надзвичайно рідкісних ситуаціях, коли хвороба в кожному конкретному випадку викликана особливим штамом бактерій, який стійкий до більшості широко застосовуваних ліків, або коли мається проблема з вираженим зниженням імунітету. Так, наприклад, важко битися з особливими внутрішньолікарняними штамами бактерій, які знайомі і натреновані на більшість звичайних ліків, але при лікуванні звичайних простуд ці бактерії зрідка відвідують передумовою.

Про прийом і наслідки

Найчастіше, при призначенні антибіотика навіть доктором неймовірно передбачити всі ймовірні наслідки його прийому, що вже говорити про самолікування. Так, мають місце випадки персональної непереносимості у конкретного пацієнта певних препаратів. І якщо відбувається так, що після прийому антибіотика, призначеного при захворюванні у малюка була нудота з блювотою або вилізла висип – в цьому не вина доктора, неймовірно було передбачати, що організм дасть таку реакцію на це хімічна речовина. Лікувати майже всі інфекції (пневмонії, отити, бронхіти) можна досить великим кількістю препаратів, зараз ліків досить багато. Чим рідше буде вживатися антибіотик, чим ширше буде його можливий діапазон події, тим більш високою буде можливість того, що цей антибіотик допоможе. Але і реакції на нього можуть бути …

Чи не найменш важливий питання – вибрати ін’єкції ліків або прийом їх через рот? Звичайно, уколи швидше доставляють в кров діюча речовина і трохи швидше можуть привести до лікування, але при цьому це болюча процедура, на місці уколів можуть утворюватися шишки, абсцеси. А якщо алергія? При прийомі таблеток можна помити шлунок, зробити клізму і вивести залишки продукту, а після уколу вони ще довго будуть циркулювати в крові. Тому постійно стоїть обговорити з доктором необхідність призначення хворобливих уколів, незвичайно дітям, в той час як є багато дієвих і активних фармацевтичних засобів в пероральної формі. Перестраховуватися можуть і доктор, і предки, але в призначенні ліків постійно необхідно відшукувати оптимальне співвідношення між вигодою і ризиком, який є постійно. Можна призначити уколи, а можна – сироп, можна приймати продукт 4 рази на день, а можна один, багато в чому це питання необхідно вирішувати спільно з батьками.

Якщо антибіотики не допомагає – хто винен?

Хто ж винен у тому, якщо призначений антибіотик не працює або працює дуже слабо? Зазвичай прийнято звинувачувати лікарів – не можуть лікувати, не знають, що призначати … Але варто подумати, яким же повинен бути організм, щоб він не міг навіть при підтримки потужних фармацевтичних засобів впоратися з інфекціями, як же необхідно було його довести способом життя або зовнішніми впливами, щоб імунітет просто відмовлявся працювати? Звичайно, і лікарі різні, і досвід їх теж, але і пацієнти теж різні. Часто відвідує так, що до медику звертаються тісніше тоді, коли проблема значно запущена, і раніше була маса безуспішних спроб все лікувати самим. Типова ситуація – дитина нерідко хворіє на бронхіти, спочатку доктор призначав йому ампіцилін, допомогло. Через пару місяців малюк знову захворює – предки до медику не йдуть, набувають самі ампіцилін і надають дитині. Чи не допомагає, стає гірше, ще й негативні реакції вилазять. Антибіотик може з’єднуватися з білками плазми і при певному збігу обставин ставати антигеном, при повторному його застосуванні на нього можуть почати вироблятися антитіла – так виникає алергія, іноді надзвичайно важка. При цьому, алергія може виникати на всю хім групу продукту, тому що речовини подібні за будовою, і організм може їх розпізнавати як подібна речовина. Тому, нерідко при частих захворюваннях лікарі змінюють групи препаратів, щоб знизити ризики.

Це не багато труднощів у лікуванні антибіотиками, і ми будемо ще повертатися до цієї теми.