Спільний сон мами з дитиною

Зміст статті:

• Наскільки гігієнічний і безпечний спільний сон мами і дитини?
• Пускати чи в батьківське ліжко дитини постарше?
• Альтернативні концепції спільного сну малюка і батьків

Серед безлічі спірних тем спільний сон мами з дитиною викликає особливий резонанс, адже існує чимало струнких теорій, що суперечать одна одній. Хтось стверджує, що сон з мамою формує особливу емоційну зв’язок, без якої шанси вирости гармонійною особистістю знижуються. Інші кажуть, що це може призвести до інфекцій і навіть травм. Єдиного погляду на це питання не існує і в педіатричній середовищі, тому ми постараємося об’єктивно оцінити головні аргументи і допомогти вам зробити усвідомлений вибір з мінімумом ризиків.

Лікарі виділяють три основних аспекти даного питання: психологічний ефект, забезпечення безпеки і дотримання норм гігієни. З першим пунктом все найбільш зрозуміло і просто – мамі набагато легше доглядати за малюком, перебуваючи в безпосередній близькості. Особливо якщо дитина збудливий і неспокійний, плюс до того часті проблеми з травленням і інші дрібниці. Мамочка завжди може заколисати, вчасно погодувати і т.п. Але не можна забувати, що такий тісний контакт створює досить потужну залежність і з часом призводить до проблем. Малюк категорично відмовляється спати поодинці, що тягне за собою конфлікти з чоловіком. Все одно це питання потребує дозволу, і далеко не факт, що обійдеться без взаємних образ і скандалів.

Наскільки гігієнічний і безпечний спільний сон мами і дитини?

В цьому аспекті непросто прийти до узагальнюючої точці зору, адже у всіх людей є особливості у складі мікрофлори, побутових умовах і гігієнічних навичках. Стерильних людей не буває за визначенням, а значить, малюк придбає мікрофлору з «ліжковий середовища», і не завжди вона буде безпечною. Педіатри, які не схвалюють спільний сон з малюком, часто задають батькам один і той же питання: а ви самі стали б спати в ліжку чужих людей? Чи не на свіжих простирадлах, як це відбувається у родичів або в гостях, а саме в «обжитий» ліжку, просоченої виділеннями і мікробами. Малюк просто не може ясно заявити про своє небажання спати з мамою, задумайтеся над ситуацією з цього боку.

Наступний важливий аспект (а може бути, і найважливіший) полягає в безпеці маленького беззахисного чоловічка. Всі ми уві сні рефлекторно перевертаємося, а в активних фазах амплітуда рухів буває досить розмашисто. Молода матуся на перших порах сильно вимотується і в стані глибокого сну за визначенням не може контролювати положення тіла. Щороку по всьому світу відбуваються тисячі таких трагедій, пов’язаних з задушенням і переломами. Радянські педіатри рекомендували відмінний вихід з такої потенційно небезпечної ситуації, актуальність якого не втрачена і понині. Якщо спільний сон з тих чи інших причин необхідний – приберіть одну з двох довгих стінок дитячого ліжечка. Це дозволить в значній мірі виключити ризик травми, адже конфігурація меблів завадить батькам «зайти» до малюка, а психологічний контакт залишається дуже тісним. Мабуть, цей спосіб є найбільш універсальним, хоча у педіатрів є і до нього певні зауваження.

Пускати чи в батьківське ліжко дитини постарше?

У дошкільний період, коли малюки вже знаходять певні навички самостійності, так і в психологічному плані більш міцні, на постійній основі брати їх до себе в ліжко категорично не рекомендується. Навіть якщо винести за дужки «сексуальний аспект», адже деякі жінки виховують дитину без чоловіка. Нехай з роками аспект безпеки і можливих травм майже сходить нанівець (на жаль, трагедії трапляються і в цьому віці), але інші ризики залишаються. Педіатри в більшості своїй рекомендують відмовлятися від ідеї спільного сну з будь-яких причин, і по-своєму вони мають рацію, адже це виховує самостійність. Але дитячі психологи допускають сон дитини в батьківському ліжку, якщо йому приснився страшний кошмар, він боїться грози і т.п. Але все-таки, слід відрізняти реальний переляк від маніпуляції, і при обгрунтованих підозри відвести малюка до своєму ліжечку і посидіти з ним поруч.

Відповідно до сучасних поглядів на формування дитячої психіки набагато краще, якщо малюк усвідомлює в самому ранньому віці, що у кожного є власна ліжечко, власне особистий простір і зона відповідальності. Але сімейні традиції можуть суперечити такій установці, що не є абсолютним «криміналом», адже батькам часто видно слабкі місця в становленні малюка і невеликі поступки можуть служити хорошою підтримкою в чомусь більш важливому для гармонійного розвитку особистості.

Альтернативні концепції спільного сну малюка і батьків

Крім вищевикладених підходів, які можна умовно віднести до «консервативному» табору, існують і більш радикальні погляди. Наприклад, багато консультанти з лактації IBCLC (це досить високий експертний рівень міжнародного класу) стверджують, що ефект звикання надто перебільшений. У сім’ях, де спільний сон практикується не в одному поколінні, відзначають, що малюки самі починають вимагати окреме ліжечко, такі біологічні закони становлення людської психіки. До трьох-чотирьох років 99% дітей, які спали в дитинстві з мамою, з задоволенням сплять окремо. А ось відсоток малюків, яких з перших місяців життя привчали до самостійного сну в цій «зоні задоволення» не такий великий. Нерідкі випадки, коли підросли діти прагнуть компенсувати недоотриману увагу і йдуть по шляху маніпуляцій, випрошуючи спільний сон в батьківському ліжку.

У США в кінці минулого століття проводилися дослідження, на результати яких люблять посилатися фахівці з дитячої психології. В рамках підготовки до цієї статті не вдалося виявити першоджерело, але кількість даних і посилань від авторитетних експертів створюють інтуїтивне відчуття правдоподібності. Згідно з результатами цієї наукової роботи, діти, які в ранні роки спали з мамою або з обома батьками відразу, демонструють більш гармонійну адаптацію до самостійного життя в підліткові роки. У них спостерігається більш оптимістичний настрій, менша інтенсивність фобій, ефективніше комунікаційні навички.

З інших аргументів прихильників спільного сну малюка і мами не можна обійти увагою грудне вигодовування. У багатьох його режим не може толком встановитися досить довгий час, а легкість нічного годування сприяє швидкому вирішенню даної проблеми, та й молоко виробляється більш стабільно.

Окрема тема – це сімейний розлад, що відбувається в період після пологів. Дана ситуація хоч має індивідуальні особливості в кожному окремому випадку, але досить поширена і відбувається по одній і тій же схемі. Мамочка (свідомо чи підсвідомо) замінює свого чоловіка на малюка. Вона залишає його в ліжку максимально довго, навіть якщо він вже спить окремо, щоб уникнути інтимної близькості і розмов з чоловіком. Згодом ця поведінкова модель закріплюється і влаштовує всіх, але загальну напругу накопичується і рано чи пізно виллється в грандіозний скандал або зраду. Тому в разі, коли спільний сон мами з дитиною починає набувати нездорові риси, потрібно негайно звертатися до сімейного психолога. Цей же принцип справедливий стосовно занадто вразливих і нервових дітей. Коли батьки беруть їх у своє ліжко, вони дійсно швидко знімають тривогу і перемагають страхи, але боротьба з симптомами тільки відкладає візит до фахівця. В іншому ж фахівці рекомендують покладатися на рекомендації педіатрів, здоровий глузд і досвід власних батьків – ці «три кити» допоможуть зробити все вчасно і не допустити серйозних промахів з сумними наслідками.